Робота над безпекою найбільш ефективна тоді, коли має чітко визначений план дій – тобто конкретну програму, яка враховує проблеми та інтереси членів громади. У Чернігові такий документ вперше за тривалий час спільними зусиллями розробили активісти, поліцейські та депутати.
«В принципі місцеві програми з протидії злочинності у нас ухвалювалися останні п’ять-десять років, але вони були формальними. Основним їхнім завданням було виділення коштів з місцевого бюджету на бензин для правоохоронців. Жодних інших проблем вони майже не вирішували», – розповідає Віктор Тарасов, виконавчий директор Чернігівського громадського комітету захисту прав людини.
Разом з колегами він ще з 2015 року займається реформою поліції. Каже, що в місті нарешті з’явилася можливість ухвалити програму, яка була б націлена на реальне вирішення проблем безпеки.
Спочатку активісти хотіли розробляти власний документ, який можна було б запропонувати міській раді. Проте згодом вирішили вносити зміни в той, який вже був поданий на розгляд самими депутатами.
У червні 2016 року активісти провели круглий стіл, на який запросили адвокатів та поліцейських. Разом вони обговорили, які зміни можна запропонувати місту в контексті безпеки. Як говорить Тарасов, співпраця з поліцією одразу склалася добре, чого не скажеш про деяких депутатів. За його словами, певна частина обранців більше схилялися до старої практики: ухвалення програм заради вирішення матеріальних проблем поліції. Попри опір, депутатів все ж вдалося переконати, і в кінці вересня того ж року програма з пропозиціями активістів, поліцейських та депутатів була прийнята.
Депутатка Регіна Гусак, яка також брала участь в розробці програми, у свою чергу говорить, що місцева влада зацікавлена в такому документі.
На її думку, це зробить діяльність поліції більш прозорою.
«Я особисто лобіювала пропозицію щодо профілактики злочинності серед дітей, спільних рейдів з громадськістю. Я бачу програму в дії: у нас постійно відбувається виховна робота з дітьми в школах. Стало менше вуличної торгівлі та вандалізму», – наголошує вона.
«Програма розрахована на 2016-2017 роки. В ній прописана відповідальність патрульної поліції, національної поліції, громадських активістів, депутатського корпусу тощо. Разом ми сформували критерії безпеки», – розповідає Катерина Данькова, керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини. Після ухвалення документу, говорить Данькова, поліцейські нарешті познайомилися з головами ОСББ. «У нас в місті діє близько 70-75 ОСББ. Раніше була проблема, що поліцейські не знали голів ОСББ, а голови ОСББ не знали, куди звертатися з проблемами», – підкреслює вона.
На думку Віталія Копистко, старшого інспектора прес-служби Управління патрульної поліції міста, завдяки програмі безпеки правоохоронці змогли проаналізувати свою роботу та скорегувати свої дії, опираючись на очікування населення.
«Ми внесли корекцію в кожен квадрат патрулювання міста, проаналізувавши виклики. Щозміни на патрулювання виходять 17 екіпажів, і ми їх розподіляємо так, щоб в найбільш небезпечних районах було більше машин. Проаналізувавши крадіжки, наприклад, ми звернули увагу на пункти прийому вторсировини. У нас є район Шерстянка – там трапляється багато побутових злочинів, бо він ізольований. На початку зими нам передали двох службових собак, тепер ми патрулюємо парки разом з ними, в цьому році кількість піших патрулів збільшиться», – говорить він.
Вже після прийняття програми активісти вирішили провести опитування населення щодо безпеки в місті. Вони дізнавалися у містян, чи задоволені ті роботою поліції, чи почуваються безпечно, чи готові співпрацювати заради вирішення проблем Чернігова. Однак вносити зміни у наявну програму за отриманими даними активісти поки не збираються. Кажуть, що оцінюватимуть результати впровадження вже в кінці року, коли настане час для розробки програми на наступний рік. Тоді ж пропонуватимуть зміни.
