Ми прагнемо надати доступ до знань, які допомагають створювати стійкі зміни в суспільстві через порозуміння та конструктивний діалог.
Методологія діалогових сесій з пам’яті цивільних жертв війни
Посібник містить методологію підготовки та проведення діалогових сесій, присвячених вшануванню пам’яті цивільних жертв війни.
Основні розділи
1. Чому діалогові сесії потрібні саме зараз — роль пам’яті, актуальність роботи з травмою та підтримка громад.
2. Принципи діалогової меморіалізації — безпечний простір, добровільність, інклюзивність, травмочутливість і процесуальний підхід.
3. Завдання діалогових сесій — формування спільного наративу пам’яті, фіксація історій, напрацювання рекомендацій для громад.
4. Підготовка до проведення — аналіз контексту, мапування стейкхолдерів, формування команди та організація безпечного простору.
5. Базова модель діалогової сесії — покрокова структура, вправи, ролі команди та ритуали відкриття й завершення.
Буде корисним для фасилітаторів, медіаторів, психологів, представників органів місцевого самоврядування, громадських організацій та всіх, хто працює з питаннями пам’яті, діалогу й відновлення громад.
Практики меморіалізації цивільних жертв: діалогові підходи
Посібник містить методологічні та практичні рекомендації щодо застосування діалогового підходу у процесах меморіалізації цивільних жертв війни. Він поєднує міжнародний досвід восьми країн із практиками, апробованими в українських громадах, та пропонує інструменти для організації безпечного, інклюзивного й травмочутливого діалогу.
Основні розділи
1. Концептуальні основи діалогової меморіалізації — принципи, ключові поняття та роль діалогу у процесах вшанування пам’яті.
2. Міжнародний досвід — практики меморіалізації та діалогові моделі восьми країн, що пережили масові порушення прав людини.
3. Український досвід — приклади реалізації діалогових підходів у громадах України.
4. Практичні інструменти — психологічна підтримка, травмочутливі підходи та методики підготовки фасилітаторів.
5. Робочі шаблони — чек-листи, сценарії діалогових сесій та план впровадження пілотного проєкту.
Буде корисним для фасилітаторів, психологів, представників органів місцевого самоврядування, громадських організацій, дослідників, а також усіх, хто працює у сфері меморіалізації, миробудування та перехідного правосуддя.
Практичний посібник фасилітатора діалогів про безпеку в громаді
У посібнику представлено інструменти, покрокові інструкції, шаблони та рекомендації для ефективної організації процесу аналізу, розробки та моніторингу безпекових ініціатив. Містить наступні розділи:
1.Від теорії до практики
2.Роль діалогу в розбудові безпеки
3.Модель безпеки
4.Ключові рекомендації для фасилітатора діалогів з питань безпеки в громаді
Посібник допоможе залучити громаду до обговорення важливих питань, побудувати довіру між мешканцями та владою і створити механізми для довготривалих змін.
Модель залучення громадськості до покращення громад: як Давиду побороти Голіафа
Посібник містить практичні інструменти для налагодження діалогу між громадою та органами місцевого самоврядування в умовах повномасштабного вторгнення.
Основні розділи
1. Виклики громад в умовах війни — зміна демографії, концентрація влади, психоемоційні стани.
2. Міфи про діалог — розбір упереджень влади, активістів і жителів.
3. Як наважитись на діалог — практичні поради для ОМС, активістів і мешканців.
4. Від разовості до системності — як інституалізувати діалоговий підхід у громаді.
5. Діалог коли складно — робота з емоційними станами у чутливих ситуаціях.
6. Кроки до застосування — покрокова схема організації діалогової зустрічі.
Буде корисним для представників ОМС, активістів та фасилітаторів, які прагнуть налагодити конструктивну взаємодію у своїй громаді.
Безпека у громаді. Виявлення та протидії ключовим ризикам безпеки спровокованими повномасштабним вторгненням.
Посібник містить концептуальну та методологічну основу для виявлення і протидії ключовим ризикам безпеки в громадах в умовах повномасштабного вторгнення.
Основні розділи:
1. Визначення безпеки у громаді — системний підхід, що охоплює фізичну, економічну, інформаційну, цифрову безпеку та соціальну згуртованість.
2. Модель безпеки — чотири циклічні фази: аналіз ризиків, підготовка до реагування, реагування та відновлення.
3. Зацікавлені сторони — ролі ОМС, поліції, ЗСУ, соціальних служб, бізнесу, громадських організацій та міжнародних партнерів.
4. Розбудова спроможності — децентралізована безпека, залучення ветеранів, горизонтальна співпраця між громадами.
5. Залучення ресурсів — джерела фінансування: державні субвенції, міжнародні гранти, державно-приватні партнерства та краудфандинг.
Буде корисним для представників ОМС, громадських організацій, фахівців з безпеки та всіх, хто відповідає за розбудову безпечного середовища у своїй громаді.
Добрі практики моделі залучення громадськості до покращення громад. Коли «давиди» долають «голіафів».
Документ містить практичні приклади вирішення локальних проблем шляхом діалогу, обміну досвідом та сп” Посібник містить адаптовані інструменти та методологію залучення громадян до покращення громад в умовах війни.Посібник містить адаптовані інструменти та методологію залучення громадян до покращення громад в умовах війни. В основі — діалогові сесії та партнерство між владою і громадськістю як головні інструменти змін.
Представлено 12 успішних історій з різних регіонів України, зокрема: відновлення гурткової роботи, міжмуніципальна екологічна співпраця, створення громадських просторів, розробка соціального паспорта, вирішення конфліктів в ОСББ, меморіалізація героїв та розробка ветеранської політики.
Буде корисним для представників органів місцевого самоврядування, громадських організацій та активістів, які шукають практичні моделі для розвитку та відновлення своїх громад.”
Трансформація безпекових програм територіальних громад України в умовах повномасштабного вторгнення: виклики та перспективи
Звіт містить аналіз трансформації безпекових програм територіальних громад України в умовах повномасштабного вторгнення.
Основні розділи
1. Нормативно-правова база — зміни у повноваженнях ОМС, роль військових адміністрацій населених пунктів.
2. Огляд безпекових стратегій — існуючі моделі та практики розробки програм після 2022 року.
3. Аналіз донорських ініціатив — досвід USAID «ГОВЕРЛА», ПРООН та інших організацій у реалізації безпекових програм.
4. Регіональна специфіка — виклики та підходи для західних, центральних, східних і південних областей.
5.Стейкхолдери — зміни у складі учасників до і після повномасштабного вторгнення.
6.Виклики та рекомендації — фінансові, кадрові, координаційні обмеження та шляхи їх подолання.
Буде корисним для представників органів місцевого самоврядування, громадських організацій, донорів та дослідників, які працюють із питаннями безпеки на рівні громад.
Керівництво з впровадження моделі «Мирна школа»
Методичний посібник містить практичні інструменти для впровадження моделі «Мирна школа» — системного підходу до формування гуманістичних відносин у закладах загальної середньої освіти.
Основні розділи:
1. Модель «Мирна школа» — суть, засадничі принципи, ключові компетенції, залучені учасники та основні практики.
2. Процес розбудови моделі в ЗЗСО — кроки реалізації, відбір і навчання команди, супровід, моніторинг і оцінка, організаційна структура.
3. Як підтримати життєздатність моделі — менеджмент, супровідні документи, супервізії, саморефлексія, розвиток компетентностей, управління ризиками.
4. Практики моделі — «Я-твердження», відновні питання, відновна бесіда, медіація, коло, навчальні заходи, психосоціальна допомога в кризових ситуаціях.
5. Досвід впровадження — онлайн-навчання для медіаторів, практика шкільної служби порозуміння, приклади з практики.
Буде корисним для педагогів, директорів, практичних психологів закладів освіти, які впроваджують або планують запровадити відновний підхід у школі.
Діалог для відбудови
Посібник розкриває діалог як практичний інструмент для якісного залучення громади до процесів відбудови та відновлення в умовах повномасштабного вторгнення.
Основні розділи
1. Потреба у відбудові та відновленні — виклики громад: зміна демографії, пошкоджена інфраструктура, психологічне навантаження.
2. Що таке діалог — визначення, принципи та відмінність від інших форм залучення громади.
3. Коли варто проводити діалог — критерії та обставини для вибору цього інструменту.
4. Організація та підготовка — ролі учасників, аналіз ситуації, запрошення сторін, формулювання теми.
5. Проведення діалогу — ключові етапи зустрічі від знайомства до напрацювання рішень.
6. Після діалогу — моніторинг, оцінювання та впровадження результатів.
Буде корисним для представників органів місцевого самоврядування, громадських організацій, донорів та фасилітаторів, які залучені до програм відбудови українських громад.
Кращі практики реагування громад на наслідки пандемії COVID-19 в Україні
Довідник описує досвід українських громад із подолання наслідків пандемії COVID-19 та пропонує методологію для самостійної розбудови сфери громадського здоров’я на місцевому рівні.
Основні розділи
1. Основи громадського здоров’я — що таке здорова громада та роль громадян у охороні здоров’я.
2. Протидія COVID-19 в громадах — пріоритетні напрямки залучення та комунікація ризиків.
3. Методологія самофасилітації — покроковий алгоритм: формування ініціативної групи, аналіз ризиків і потенціалу, дизайн ініціативи, моніторинг.
4. Досвід пілотних громад — історії Троїцької та Сіверської громад: виклики, рішення та досягнуті результати.
5. Уроки пандемії — приклади Полтавської, Миколаївської, Лисецької та Тернопільської громад.
Буде корисним для представників органів місцевого самоврядування, громадських активістів і фасилітаторів, які прагнуть об’єднати зусилля громади для вирішення спільних проблем у сфері громадського здоров’я.
Путівник з кращих практик чутливості до багатоманіття в «Мирній школі»
Практичний посібник для педагогів і шкільних команд, які прагнуть створити інклюзивне середовище в закладі освіти.
Що всередині
1. Теоретична база — айсберг культури, культурні розмірності Хофстеде, модель міжкультурної чутливості Беннета, поняття виключення, сегрегації, інтеграції та інклюзії.
2. Чеклисти та плани — інструменти для аналізу стану чутливості в класі й школі та планування конкретних кроків.
3. Вправи та активності — готові до використання практики для учнів і педагогів різного віку.
4.Кращі практики — реальний досвід шкіл-учасниць проєкту «Мирна школа».
Буде корисним класним керівникам, педагогам-організаторам, психологам і шкільним командам, які хочуть зрозуміти, що таке чутливість до багатоманіття, і впровадити її в повсякденну шкільну практику.