2 лютого відбулася Презентація “Крихкість суспільства на другий рік війни: інструменти посилення стійкості та протидії розділюючим наративами” під час якої експерти Інституту миру і порозуміння (ІМіП) продемонстрували практичні інструменти для роботи з розділенням в українському суспільстві.
Спікерами заходу виступили: Альона Горова, голова Правління, Максим Єлігулашвілі, член Правління та Дар’я Бєлінська, програмна менеджерка ІМіП.
Експерти поділилися результатами попередніх та поточних ініціатив організації у сфері роботи з обєднуючими наративами та протидії поширенню розділюючих, представили Вебплатформу Sylanka.org, яку було розроблено для фіксації досвіду переживання та відновлення себе під час війни, розповіли про інструмент комунікаційних кампаній, як ефективного чинника роботи з наративами.
______
ІМіП – це організація, яка займається процесами розбудови миру в Україні починаючи з 2001 року. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ця тема стала певною мірою трансформованою, адже і для зовнішніх партнерів, і для населення є своєрідним тригером.
“Якщо говорити про запит на бачення справедливості і того, як має вигладати соціальна взаємодія, то ми маємо чи не найбільший виклик пов’язаний з даними. Якщо раніше ми стикалися з браком даних та гострою необхідністю проведення “замірів” – зараз ситуація змінилася і даних є настільки багато, що обрати якісні оцінки стає все складніше. Ми маємо своєрідний стрес та перенасичення інформації і майже повну відсутність навігації по ній”, – зазначає Максим ЄЛІГУЛАШВІЛІ.
У своїй частині доповіді експерт представив основні дослідження та заміри суспільної думки, які можна використовувати у роботі, поділився ключовими цифрами щодо соціальної згуртованості, ставлення українців до тих чи інших історичних маркерів, запиту на єдність, розуміння справедливості тощо.
“В більшості оприлюднених результатів опитувань, ми спостерігаємо, що 2023 є роком повернення до більш негативного сприйняття майбутнього. Відтак найближчим часом ми будемо мати справу з суспільством, яке має песимістичні погляди на те, як розвивається країна”, – зазначає експерт.
Найбільший запит на соціальну згуртованість та потребу в єднанні спостерігається на прифронтових територіях. Адже з точки зору опитаних, це є чинником їх виживання та безпеки. Проте, чим далі від лінії фронту, навіть незважаючи на масовані ракетні обстріли – цей запит помітно зменшується.
Війна вплинула на ставлення українців до різних історичних та суспільних питань, які протягом десятків років використовувалися як інструмент розділення, і які зараз стають консенсусом навіть в регіональному розподілі. Завдяки солідаризації суспільства у його реакції на повномасштабне вторгнення, ми вийшли з “клінчів”, які існували багато років, і зараз можемо говорити про перефокус суспільства і застосування елементів своєрідної заміни.
“Базою для соціальної згуртованості є довіра. Війна і залучення різних суспільних груп до цих процесів призвели до того, що ми змінили пріоритезацію довіри. Суспільство почало виходити з пастки, коли переважала лише довіра до родинного кола. Цих два роки, переконали людей, що горизонтальні звязки допомагають бути стійкими. Досвід колективної взаємодії на рівні довіри, коли люди продовжували займатися “сродною працею” дав позитивний ефект до розширення соціальної взаємодії та розширення зв’язків між різними групами”, – наголошує Максим ЄЛІГУЛАШВІЛІ.
Використання інструменту заміру суспільної думки є одним з основних чинників роботи з наративами адже показує тенденцію настроїв та загального сприйняття, а також є дороговказом у пошуку рішень.
Ще одним з важливих елементів протидії розділюючим наративам є інформаційні кампанії. Програмна менеджерка ІМіП Дар’я Бєлінська поділилася досвідом організації в розробці та впровадженні таких ініціатив.
“Інформаційні кампанії є потужним інструментом, який може трансформувати суспільний негатив, впливаючи на думки, формуючи переконання та мотивуючи дії серед населення. Вони є ключовим для спрямування колективної розмови в напрямку, який підтримує позитивні зміни та розвиток”, – зазначає Дар’я.
Як показує практика,з розділенням у суспільстві потрібно працювати зі сторони об’єднуючих наративів та змінювати фокус суспільства на питання, які його об’єднують.
Під час заходу було також презентовано Веб Платформу Sylanka.org, яку ІМіП розробив в рамках одного зі своїх проєктів спрямованих на посилення стійкості українського суспільства в період війни.
“Ця Платформа про те, що ми проживаючи свій власний досвід війни, набираємося сили, відновлюємо власні ресурси та підтримуємо оточуючих. Це сайт не про біткання, збір фактів – це про сильних українців, які змогли”, – зазначає Альона ГОРОВА описуючи ідею цього інструменту.
Наша мета полягає в тому, щоб відновлювати цілісність людини, громади та зв’зків. Тобто всього того, що сприяє стійкості, резильєнтності та допомагає нам як суспільству переживати цю історію та ставати сильнішими.
Переглянути трансляцію заходу: https://www.facebook.com/isar.ednannia/videos/717596586820449
Ознайомитися з Веб Платформою: https://sylanka.org/main?lang=uk
Якщо виникли додаткові запитання: pr@ipcg.org.ua
Висловлюємо вдячність нашим партнерам, які сприяють у реалізації проєкту та долучилися до проведення даного заходу.
Проєкт “Підвищення спроможності судової влади та організацій громадянського суспільства щодо подолання наслідків війни в Україні” реалізується ГО “ Інститут миру і порозуміння” спільно з ГО «Фундація DEJURE» та фінансується Європейським Союзом. Подія відбулася за інформаційної підтримки ІСАР Єднання.
Ця публікація була профінансована Європейським Союзом. Її зміст є виключною відповідальністю ІМіП і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
