7 листопада Голова правління Інституту миру і порозуміння Альона Горова виступила в Римі на міжнародній конференції Дні безпеки та оборони: «Три роки війни в Україні», організованій Fondazione De Gasperi.
У конференції взяли участь представники урядів, міжнародних організацій, аналітичних центрів, дослідницьких інституцій, громадянського суспільства та медіа.
У своїй промові Альона Горова представила бачення відбудови України, в центрі якого – люди, довіра і громади.
Коли говорять про відбудову, показують нові будівлі й мости. Але хто відбудує нас? Ми відновлюємо не лише інфраструктуру – ми відновлюємо довіру, зв’язки між людьми, спроможність громад жити поруч після травми».
Альона наголосила, що справжня відбудова починається не лише з бетону й цегли, а з людей. Бо розділене суспільство не може підтримувати відбудову, травмовані громади не можуть підтримувати демократичні інституції, а суспільство без довіри легко стає мішенню для дезінформації.
Ключовою темою виступу стали – інклюзивне відновлення і стійкість як основа безпечного та згуртованого суспільства.
Інклюзивне означає відбудову, яка ґрунтується на участі людей і громад:
- Громади – ті, хто ухвалюють рішення, а не отримувачі. Вони самі визначають свої пріоритети, беруть відповідальність, і тому результати стають сталими.
- Принципи «не нашкодь» і «зроби краще» допомагають зміцнювати горизонтальні зв’язки, не створювати залежностей і не повторювати помилок минулого.
- Конфліктна чутливість на кожному етапі. Рішення мають прийматися з розумінням контексту війни, досвіду людей, які пережили окупацію, евакуацію чи втрати.
- Демократія через практику. Не чекати миру, щоб її будувати. Навчати спільні рішення, діалог і взаємопідтримку вже зараз – у громадах, школах, тимчасових центрах.
Ми не чекаємо закінчення війни, щоб будувати демократію. Ми робимо це вже зараз – під обстрілами, під тиском. Бо перемогу у війні має закріпити перемога у мирі. І вона можлива лише тоді, коли громади стійкі, залучені та об’єднані
Відновлення соціальної згуртованості – це питання безпеки, а не лише соціальної політики. Без сильних горизонтальних зв’язків і довіри будь-які інвестиції в інфраструктуру ризикують бути несталими.
Цей підхід – це не про повернення до того, що було. Це про створення кращого, справедливішого, більш стійкого майбутнього – через довіру, участь і відновлення людських зв’язків.
