02 грудня в офісі Інституту миру і порозуміння відбувся воркшоп для фасилітаторок і фасилітаторів у межах проєкту «Гідність і памʼять: визнання цивільних жертв війни». Зустріч була присвячена поглибленню компетентностей у фасилітаційних і діалогових підходах, що допоможуть громадам у подальшій роботі з темою пам’яті та визнання досвіду цивільних жертв війни.
Мета воркшопу
Головна мета заходу — посилити експертизу фасилітаторок і фасилітаторів у застосуванні фасилітаційних і діалогових методів для підтримки громад у впровадженні інклюзивної політики меморіалізації. Ця політика має на меті визнати досвід цивільних жертв війни та сприяти відновленню справедливості через внутрішнє — особисте й колективне — визнання їхніх історій.
Чому це важливо?
Меморіалізація — це не лише про пам’ятні знаки чи події. Вона про людей, їхні переживання, потреби, біль і досвід, який суспільство не завжди помічає або готове визнавати.
Для громад цей процес часто є складним та емоційно навантаженим, тому фасилітаторки й фасилітатори мають володіти навичками, що допоможуть:
- створити безпечний простір для розмов про важке;
- обговорювати досвід війни без повторної травматизації;
- підтримувати різні групи населення;
- вести діалоги, що об’єднують, а не поглиблюють конфлікти.
Саме тому перед стартом роботи в громадах фасилітаторки та фасилітатори зустрілися, щоб узгодити підходи та зміцнити спільне розуміння ключових принципів.
Зміст програми воркшопу
1. Меморіалізація: зміст і підходи
Учасниці та учасники розглядали базові поняття меморіалізації, її принципи та напрями.
Під час блоку обговорювали:
- що таке меморіалізація у контексті цивільних жертв війни;
- як сформувати чутливий і поважний підхід до теми;
- напрацювання методології в межах проєкту.
2. Практична робота в групах
Команди працювали над аналізом реальних ризиків і ситуацій, з якими можуть зіткнутися громади. Розглядали:
- на що звертати увагу під час роботи з людьми;
- як визначати чутливості;
- які інструменти фасилітації можуть підтримати процес.
3. Робота з інструментами та груповими кейсами
У другій половині дня учасниці й учасники продовжили практичну роботу: аналізували різні групи, способи взаємодії з ними, а також готували узагальнені напрацювання для майбутніх діалогів.
4. Формування рамки діалогового процесу
Завершальний блок був присвячений тому, як запускати і проводити діалоги в громадах:
- для чого саме потрібен діалоговий процес;
- які етичні акценти важливо врахувати;
- як забезпечити включеність, безпечність і повагу до пам’яті;
- які кроки стануть наступними у роботі команд.
Що далі?
Попереду — практична реалізація.
Уже зовсім скоро фасилітаторські команди розпочнуть роботу безпосередньо в громадах: проводитимуть обговорення, діалоги, збиратимуть вразливості, напрацьовуватимуть інклюзивні підходи до меморіалізації.
Мета — створити простір, у якому досвід цивільних жертв війни буде визнаний, почутий і гідно представлений, а сама меморіалізація стане шляхом до порозуміння й відновлення справедливості.
Проєкт “Гідність і памʼять: визнання цивільних жертв війни” реалізується ГО “Інститут миру і порозуміння” за підтримки Міжнародний фонд “Відродження”. Зміст публікацій не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.
